При оцінці Бандери українці не повинні оглядатися на поляків - В'ятрович

При висловленні оцінки щодо постаті лідера ОУН Степана Бандери українці не повинні домовлятися з поляками щодо спільної позиції.

Про це в чаті на "Волинських Новинах" заявив історик Володимир В'ятрович, голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху, директор архіву СБУ у 2008–2010 роках.

Користувачі поцікавилися у В’ятровича, яким є його особисте ставлення до того, що "поляки виступають проти героїзації Бандери у Луцьку".

Історик відповів, що вважає це абсолютно неправильною позицією поляків.

"Вважаю, що кожен народ сам здатен адекватно оцінити, хто є для нього героєм в історії. Українці ніколи ані полякам, ані представникам інших народів не вказували на те, кого і як слід шанувати, і, сподіваюсь, не робитимуть того й надалі", – зазначив В’ятрович.

За його словами, в нашій історії є чимало драматичних конфліктів, тож не треба боятися говорити про них.

"Але, поруч з тим, повинні пам’ятати, що завжди є і будуть певні періоди історії чи окремі особистості, щодо яких треба домовитися не домовлятися про спільну оцінку. Польський герой не обов’язово буде героєм для українців, як і український герой не повинен обов’язково бути героєм для поляків", – додав історик.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.