У Львові відкрили пам'ятник рюкзаку. ФОТО

Сьогодні, 14 травня, у Львові на подвір’ї географічного факультету ЛНУ ім. І. Франка відкрили символічний пам’ятник наплічнику.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Пам’ятник відкрили ректор університету Іван Вакарчук та проректор з науково-педагогічної та виховної роботи – Звенислава Мамчур. Автором ідеї встановити такий пам’ятник є випускник факультету Ігор Дикий.

Декан географічного факультету Володимир Біланюк зазначив, що рюкзак – це символ, який об’єднує людей різних поколінь, різних національностей.

 

"Завдяки цьому спорядженню відбуваються великі географічні відкриття, завдяки цьому спорядженню геологи та археологи виживають у різних екстремальних умовах, а наші студенти підкорюють вершини України та Європи", - зазначив Біланюк, додавши, що з наплічниками студенти відстоювали і незалежність України.

 

"Це – дуже львівський пам’ятник, - сказав заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів сказав. - Ми, львів’яни, дуже любимо мандрувати. Але й бачимо, скільки людей зараз ходять Львовом з наплічниками!.. Треба терміново придумати легенду цього пам’ятника, можна навіть оголосити конкурс на кращу легенду і розповідати її всім".

 

Як відомо, представники туристичного бізнесу відзначили зростання внутрішнього туризму на 7-10% на 1 травня цього року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.