У Львові відкрили пам'ятник рюкзаку. ФОТО

Сьогодні, 14 травня, у Львові на подвір’ї географічного факультету ЛНУ ім. І. Франка відкрили символічний пам’ятник наплічнику.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Пам’ятник відкрили ректор університету Іван Вакарчук та проректор з науково-педагогічної та виховної роботи – Звенислава Мамчур. Автором ідеї встановити такий пам’ятник є випускник факультету Ігор Дикий.

Декан географічного факультету Володимир Біланюк зазначив, що рюкзак – це символ, який об’єднує людей різних поколінь, різних національностей.

 

"Завдяки цьому спорядженню відбуваються великі географічні відкриття, завдяки цьому спорядженню геологи та археологи виживають у різних екстремальних умовах, а наші студенти підкорюють вершини України та Європи", - зазначив Біланюк, додавши, що з наплічниками студенти відстоювали і незалежність України.

 

"Це – дуже львівський пам’ятник, - сказав заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів сказав. - Ми, львів’яни, дуже любимо мандрувати. Але й бачимо, скільки людей зараз ходять Львовом з наплічниками!.. Треба терміново придумати легенду цього пам’ятника, можна навіть оголосити конкурс на кращу легенду і розповідати її всім".

 

Як відомо, представники туристичного бізнесу відзначили зростання внутрішнього туризму на 7-10% на 1 травня цього року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.