У Львові відкрили пам'ятник рюкзаку. ФОТО

Сьогодні, 14 травня, у Львові на подвір’ї географічного факультету ЛНУ ім. І. Франка відкрили символічний пам’ятник наплічнику.

Про це повідомляє Zaxid.net.

Пам’ятник відкрили ректор університету Іван Вакарчук та проректор з науково-педагогічної та виховної роботи – Звенислава Мамчур. Автором ідеї встановити такий пам’ятник є випускник факультету Ігор Дикий.

Декан географічного факультету Володимир Біланюк зазначив, що рюкзак – це символ, який об’єднує людей різних поколінь, різних національностей.

 

"Завдяки цьому спорядженню відбуваються великі географічні відкриття, завдяки цьому спорядженню геологи та археологи виживають у різних екстремальних умовах, а наші студенти підкорюють вершини України та Європи", - зазначив Біланюк, додавши, що з наплічниками студенти відстоювали і незалежність України.

 

"Це – дуже львівський пам’ятник, - сказав заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів сказав. - Ми, львів’яни, дуже любимо мандрувати. Але й бачимо, скільки людей зараз ходять Львовом з наплічниками!.. Треба терміново придумати легенду цього пам’ятника, можна навіть оголосити конкурс на кращу легенду і розповідати її всім".

 

Як відомо, представники туристичного бізнесу відзначили зростання внутрішнього туризму на 7-10% на 1 травня цього року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.