Розкопки підземних частин статуй на острові Пасхи. ФОТО

Велетенські кам'яні фігури з острова Пасхи мають не тільки голови, але й тіла, закопані глибоко в землю. Вони прикрашені орнаментами і можуть сягати 6-10 метрів у висоту.

Тривають розкопки "моаї" - велетенських статуй, встановлених на вулканічному острові Пасхи в Тихому океані (Чилі).

Людські фігури з гігантськими головами були вирізблені з вулканічного туфу і встановлені в різних частинах невеличкого острова місцевими полінезійськими племенами між 1250 і 1500 роками.

Загалом було виготовлено 887 моаї, 394 з них залишилися лежати в каменоломні біля гори Рано-ранаку - одного з кількох вулканів, які свого часу підняли острів з глибини океану.

Семеро зі встановлених статуй дивляться в океан, решта - вглиб острова. Деякі мають "головні убори", виготовлені з червоного каменю. Висотою вони сягають 10 метрів, вагою - 90 тон, хоча розміри бувають різні.

П'ята частина моаї стоїть на спеціальних кам'яних платформах. Багато інших закопані в землю, досить глибоко - дослідники припускають, що мешканці острова зробили це з метою збереження вирізьблених на тілах зображень.

 Статуї, встановлені на церемоніальних платформах

Вулканічний туф є зручним для обробки, м'яким матеріалом, але швидко зазнає ерозії від океанських вітрів.

 Це і наступні фото: thethinkbox.ca
Археологи за роботою
 Можна оцінити масштаб
 Грунт зберіг різьблення на камені
 Вітрильник
 На більшості статуй доволі експресивно передані риси обличчя. Дослідники вважають, що раніше глибокі впадини на місці очей були заповнені коралами (білки) і обсидіаном (зіниці)

Експедиція британського археолога Кетрін Рутледж 1914 року довела, що є зв'язок між камінними узорами на тілах статуй і традиційним татуюванням корінних мешканців острова.

Дослідник Тур Хейєрдал провів експеримент, виготовивши і встановивши разом із лідерами місцевого племені 12-метрову моаї - її тесали кам'яними молотками, перемістили волоком і встановили вертикально за допомогою підкладених каменів та колод.

З 1995 року Національний парк Рапа-Нуї на острові Пасхи входить до переліку Світової спадщини ЮНЕСКО.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.