УЄФА ПРИБРАВ ЗГАДКУ ПРО "ПОЛЬСЬКУ ОКУПАЦІЮ ЛЬВОВА"

УЄФА на перше прохання Польщі оперативно зняв зі свого сайту інформацію про "польську окупацію Львова" в період між двома світовими війнами. Але про "героїчну оборону" Львова проти українців залишив.

Польща звернулася до УЄФА з проханням змінити на офіційному сайті організації запис у колонці про історію Львова, що приймає Євро-2012, про "польську окупацію міста" до початку Другої світової війни.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на міністра спорту і туризму Польщі Йоанну Муху.

"Ми розмовляли з паном Мартіном Калленом, який від УЄФА опікується Євро-2012, й отримали запевнення, що суперечливий запис буде змінено так швидко, як тільки це буде можливо", — наголосила міністр.

Вона пояснила, що довідкова інформація на офіційній інтернет-сторінці підготовлена працівниками УЄФА. Тому польський уряд звернувся до організації та дочірньої спілки "Євро-2012 Польща" з проханням внести відповідні зміни.

Як інформує "Польска аґенція пресова", запис про "окупацію Львова Польщею до початку Другої світової війни" викликав застереження з боку польських істориків. На їхнє переконання, цей період історії на сайті УЄФА "фактично прирівняно до гітлерівської чи радянської окупації Львова відповідно в 1941 і 1944 роках".

У польських консерваторів також викликав обурення факт, що у списку відомих уродженців Львова "є тільки один відомий поляк - Станіслав Лем", а на першому місці стоїть "австріяк Захер-Мазох, який вважається попередником мазохізму".

"Чекаємо, що міністр Муха забезпечить зміну цих скандальних текстів", - сказав газеті "Жеч Посполіта" депутат Сейму від партії "Право і справдливість" Збіґнєв Долата.

До ювілею Захер-Мазоха влаштували групову бійку депутатів. +ПІСНЯ

Неофіційно працівники "Євро 2012 Польща" кажуть, що УЄФА, найімовірніше, некритично опублікувала матеріали, надані українською стороною.

Зараз на сайті УЄФА у колонці про історію Львова вже зроблено зміни. Тепер там зазначається, що Місто Лева було засновано королем Данилом Галицьким 1256 року, пізніше "під протекторатом поляків" стало називатися Львув, а з 1772 по 1918 роки, під час перебування у складі Австро-угорської імперії — Лемберг.

Після Другої світової війни, як пише сайт УЄФА, Львів опинився у складі УРСР на підставі рішень Ялтинської конференції 1945 року.

Тим часом у тексті довідки УЄФА про історію Львова залишилася згадка про орден "За військову мужність", яким "Польща відзначила Львів за героїчну оборону в 1918 році". Йдеться про українсько-польську війну 1918-19 рр.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.