УЄФА ПРИБРАВ ЗГАДКУ ПРО "ПОЛЬСЬКУ ОКУПАЦІЮ ЛЬВОВА"

УЄФА на перше прохання Польщі оперативно зняв зі свого сайту інформацію про "польську окупацію Львова" в період між двома світовими війнами. Але про "героїчну оборону" Львова проти українців залишив.

Польща звернулася до УЄФА з проханням змінити на офіційному сайті організації запис у колонці про історію Львова, що приймає Євро-2012, про "польську окупацію міста" до початку Другої світової війни.

Про це повідомляє DT.ua із посиланням на міністра спорту і туризму Польщі Йоанну Муху.

"Ми розмовляли з паном Мартіном Калленом, який від УЄФА опікується Євро-2012, й отримали запевнення, що суперечливий запис буде змінено так швидко, як тільки це буде можливо", — наголосила міністр.

Вона пояснила, що довідкова інформація на офіційній інтернет-сторінці підготовлена працівниками УЄФА. Тому польський уряд звернувся до організації та дочірньої спілки "Євро-2012 Польща" з проханням внести відповідні зміни.

Як інформує "Польска аґенція пресова", запис про "окупацію Львова Польщею до початку Другої світової війни" викликав застереження з боку польських істориків. На їхнє переконання, цей період історії на сайті УЄФА "фактично прирівняно до гітлерівської чи радянської окупації Львова відповідно в 1941 і 1944 роках".

У польських консерваторів також викликав обурення факт, що у списку відомих уродженців Львова "є тільки один відомий поляк - Станіслав Лем", а на першому місці стоїть "австріяк Захер-Мазох, який вважається попередником мазохізму".

"Чекаємо, що міністр Муха забезпечить зміну цих скандальних текстів", - сказав газеті "Жеч Посполіта" депутат Сейму від партії "Право і справдливість" Збіґнєв Долата.

До ювілею Захер-Мазоха влаштували групову бійку депутатів. +ПІСНЯ

Неофіційно працівники "Євро 2012 Польща" кажуть, що УЄФА, найімовірніше, некритично опублікувала матеріали, надані українською стороною.

Зараз на сайті УЄФА у колонці про історію Львова вже зроблено зміни. Тепер там зазначається, що Місто Лева було засновано королем Данилом Галицьким 1256 року, пізніше "під протекторатом поляків" стало називатися Львув, а з 1772 по 1918 роки, під час перебування у складі Австро-угорської імперії — Лемберг.

Після Другої світової війни, як пише сайт УЄФА, Львів опинився у складі УРСР на підставі рішень Ялтинської конференції 1945 року.

Тим часом у тексті довідки УЄФА про історію Львова залишилася згадка про орден "За військову мужність", яким "Польща відзначила Львів за героїчну оборону в 1918 році". Йдеться про українсько-польську війну 1918-19 рр.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.