Спецпроект

В Казахстані упорядковують поховання Голодомору 1930-х років

В Казахстані виявлені нові поховання жертв Голодомору.

Про це повідомляє Tengri News із посиланням на Національний архівний фонд Казахстану.

"Досі нам була відома лише четверта частина масових поховань людей, загиблих у 1930-их роки в нашій області, - зазначив представник архіву у Павлоградській області Бекмухамед Іслям. - Зараз ми підняли всі архівні документи, наші співробітники не раз виїжджали в регіони, і було встановлено місце розташування ще більше трьох десятків поховань".

За словами чиновника, зараз на кожному похованні встановлюються спеціальні таблички з пам'ятним написом.

За даними архівістів, скільки конкретно людей загинуло в роки голодомору в Павлодарській області, достеменно невідомо.

"Людей ховали у братських могилах і жодних записів тоді ніхто не вів. Тільки в Іртишському  районі знаходяться два колодязі, куди скидали померлих. За приблизними даними, в кожному з них може бути до 200 осіб", - зазначив Іслям.

Кілька місяців тому президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв повідомив, що у 2012 році країна офіційно відзначатиме 80-річчя голодомору. "Від голоду в 1929-33 роках загинуло 40% казахів", - зазначив Назарбаєв.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.