Інститут національної пам'яті запрошує на круглий стіл

Український інститут національної пам'яті проведе в Києві Всеукраїнський круглий стіл "Національна пам'ять в Україні: виклики XXI сторіччя".

Про це "Історичній Правді" повідомили в УІНП.

Захід відбудеться 14 листопада 2012 р. у м. Києві.

 

Проблеми для обговорення:

- теоретико-методологічні проблеми національної пам'яті (історичний дискурс);

- пам'ять і національний метанаратив;

- пам'ять і культура,

- пам'ять і культурна спадщина: комеморації й репрезентації;

- колективна пам'ять: регіональний вимір;

- пам'ять і травма.

У ході дискусії передбачається обговорення актуальних проблем студій із дослідження пам'яті в Україні та інших країнах; впливи глобальних змін ХХІ століття на національну пам'ять, формування/існування моделей пам'яті; державної політики пам'яті (яка має бути державна політика пам'яті і чи має вона бути взагалі?).  

Усіх зацікавлених просять надіслати заявки для участі в роботі "круглого столу" (із зазначенням відомостей про автора (прізвище та ім’я, науковий ступінь, посада, коло наукових інтересів), контактної інформації (адреса електронної пошти та телефон), теми та тез виступу (обсягом не більше 2 тис. знаків). Зразок заявки дивіться нижче.

Кінцевий термін подання заявок – 20 cерпня 2012 р. Оргкомітет залишає за собою право відбору заявок та матеріалів для публікації. Повідомлення про прийняття чи відхилення заявок будуть надіслані до 1 вересня 2012 р.

Запрошені учасники до 15 вересня 2012 р. мають надіслати до оргкомітету статті згідно з вимогами до оформлення фахових видань (обсягом до 20 тис. знаків). Матеріали круглого столу планується опублікувати окремою збіркою до початку роботи "круглого столу".

Заявку та тексти доповідей просять надсилати не пізніше зазначеного терміну на ogienko@memory.gov.ua.

"Круглий стіл" відбудеться в приміщенні Українського інституту національної пам’яті за адресою: м. Київ, вул. Липська, 16.

Початок роботи о 10:00, реєстрація з 09:30.

---------------

ЗАЯВКА

на участь у роботі Всеукраїнського круглого столу

"НАЦІОНАЛЬНА ПАМ'ЯТЬ В УКРАЇНІ: ВИКЛИКИ ХХІ СТОЛІТТЯ"

 

Прізвище ___________________________________________________________

Ім’я та по-батькові  __________________________________________________

Місце роботи ________________________________________________________

Посада______________________________________________________________

Науковий ступінь  ___________________________________________________

Вчене звання ________________________________________________________

Коло наукових інтересів______________________________________________

Адреса  _____________________________________________________________

Телефон ____________________________________________________________

E-mail_______________________________________________________________

 

Назва виступу_______________________________________________________

Тези виступу (до 2 тис. знаків)_________________________________________

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.