У Львові знайшли лева XVII сторіччя з логотипом Євро-2012. ФОТО

Львівські журналісти виявили на декоративній криничці з левами XVII ст. (вулиця Коперника) символи, схожі на логотип чемпіонату Європи з футболу 2012 року.

Про це повідомляє ZIK.

Cкульптурні зображення левів з гербами провідних родин львівської міської знаті раніше прикрашали ратушу Львова на площі Ринок. На вулицю Коперника їх перенесли після того, як стара ратуша впала у 1826 році.

Автор скульптур із гербом Львова - майстер Бернард Дікембош (1610-ті роки).

 

Леви на Коперника тримають у лапах герби знаних львівських родин Кампіанів і Шольц-Вольфовичів.

Якщо придивитися ближче, то помітно, що на цій емблемі зображено символ – квітку з трьома суцвіттями, тільки в камені. Вона подібна на символ Євро-2012, зазначають львівські журналісти.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.