Київрада хоче меморіальну дошку актору Брондукову. ФОТО

Народному артисту України Бориславу Брондукову буде встановлено меморіальну дошку на будинку в центрі Києва.

Відповідне рішення було прийняте на засіданні комісії Київради з питань культури та туризму, повідомляє прес-служба голови комісії Олександра Бригинця.

Дошку встановлять на фасадній стороні будинку на київських Липках, де проживав актор - за адресою вул. Інститутська, 22/7.

Борислав Брондуков (1938-2004) — український актор, народний артист України. Народився в селі Дубова Поліського району Київської області. Закінчив у Києві будівельний технікум.

Працював виконробом на будівництві, потім на заводі "Арсенал", де грав у народному театрі. Там його побачив ректор Театрального інституту ім. І.Карпенко-Карого, який запропонував Брондукову вступити до інституту.

Як кіноактор Борислав Брондуков дебютував 1962 року у фільмі Сергія Параджанова "Квіти на камені".

В ролі Злодія у фільмі "Камінний хрест" (1968)

У 1968 році — нагороджений дипломом Всесоюзного кінофестивалю у Ленінграді за кращу чоловічу роль у фільмі Леоніда Осики за новелою Василя Стефаника "Камінний хрест".

В ролі інспектора Лестрейда в серіалі про Шерлока Холмса (1980)

Пізніше він знявся у понад 110 фільмах, в тому числі у стрічках "Афоня", "Осінній марафон", "Пригоди Шерлока Холмса і доктора Ватсона", "Вас чекає громадянка Ніканорова", "Будь здоровим і прощай", "Небезпечні гастролі", "Зелений фургон", "Ми із джазу".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.