АНОНС: У Києві обговорять український погляд на Другу світову

22 червня в Києві відбудеться круглий стіл "Україна у Другій світовій війні: історія, пам’ять, політика".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

22 червня 2012 року — до 71-річчя початку німецько-радянської війни — історики, журналісти та громадські діячі обговорять концепції висвітлення історії Другої світової війни та особливості українського погляду на неї; трансформації історичної пам’яті українського народу про події Другої світової війни.

Згадають державну політику пам’яті в радянські часи, обговорять останні тенденції політики пам’яті незалежної України та висвітлення історії Другої світової війни в медіа.

Час і місце заходу: п'ятниця, 22 червня, 11:00 — 13:30. Київ, конференц-зала Української інформаційної служби (вул. Ярославів Вал, 9).

Учасники:

Дмитро Вєдєнєєв — д.і.н., заступник голови Українського інституту національної пам’яті;

Володимир В’ятрович — к.і.н., голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху;

Володимир Гінда — к.і.н., аналітик служби новин 5 каналу;

Владислав Гриневич — к.і.н., старший науковий співробітник Інституту політичних і етносоціальних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України;

Доній Олесь — народний депутат України, голова Мистецького об’єднання "Остання барикада";

Вахтанг Кіпіані — журналіст, головний редактор сайту "Історична правда";

Ірина Когут — соціолог, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху;

Роман Круцик — голова Київської міської організації Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства "Меморіал" ім. В. Стуса;

Любов Легасова — заслужений працівник культури України, заступник генерального директора з наукової роботи Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років";

Олександр Пагіря — редактор відділу "Історія" видання "Український тиждень";

Іван Патриляк — к.і.н., доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Павло Подобєд — аспірант кафедри політичних наук Інституту політології і права НПУ ім. М. Драгоманова, координатор благодійної ініціативи "Героїка";

Володимир Сергійчук — д.і.н., професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Юрій Шаповал — д.і.н., керівник Центру історичної політології та завідувач відділу політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Національної академії наук України;

Людмила Герасименко — к.і.н., науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Вікторія Яременко — к.і.н., науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Ярослав Файзулін — к.і.н., науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Організатори: Світовий ювілейний комітет, Центр досліджень визвольного руху, громадське об’єднання "Українська справа".

Читайте також: "Українська концепція Другої світової. Погляд вітчизняних істориків"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.