АНОНС: У Києві обговорять український погляд на Другу світову

22 червня в Києві відбудеться круглий стіл "Україна у Другій світовій війні: історія, пам’ять, політика".

Про це "Історичній Правді" повідомили організатори заходу.

22 червня 2012 року — до 71-річчя початку німецько-радянської війни — історики, журналісти та громадські діячі обговорять концепції висвітлення історії Другої світової війни та особливості українського погляду на неї; трансформації історичної пам’яті українського народу про події Другої світової війни.

Згадають державну політику пам’яті в радянські часи, обговорять останні тенденції політики пам’яті незалежної України та висвітлення історії Другої світової війни в медіа.

Час і місце заходу: п'ятниця, 22 червня, 11:00 — 13:30. Київ, конференц-зала Української інформаційної служби (вул. Ярославів Вал, 9).

Учасники:

Дмитро Вєдєнєєв — д.і.н., заступник голови Українського інституту національної пам’яті;

Володимир В’ятрович — к.і.н., голова вченої ради Центру досліджень визвольного руху;

Володимир Гінда — к.і.н., аналітик служби новин 5 каналу;

Владислав Гриневич — к.і.н., старший науковий співробітник Інституту політичних і етносоціальних досліджень імені І.Ф. Кураса НАН України;

Доній Олесь — народний депутат України, голова Мистецького об’єднання "Остання барикада";

Вахтанг Кіпіані — журналіст, головний редактор сайту "Історична правда";

Ірина Когут — соціолог, науковий співробітник Центру досліджень визвольного руху;

Роман Круцик — голова Київської міської організації Українського добровільного історико-просвітницького правозахисного благодійного товариства "Меморіал" ім. В. Стуса;

Любов Легасова — заслужений працівник культури України, заступник генерального директора з наукової роботи Меморіального комплексу "Національний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941—1945 років";

Олександр Пагіря — редактор відділу "Історія" видання "Український тиждень";

Іван Патриляк — к.і.н., доцент Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Павло Подобєд — аспірант кафедри політичних наук Інституту політології і права НПУ ім. М. Драгоманова, координатор благодійної ініціативи "Героїка";

Володимир Сергійчук — д.і.н., професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

Юрій Шаповал — д.і.н., керівник Центру історичної політології та завідувач відділу політології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень Національної академії наук України;

Людмила Герасименко — к.і.н., науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Вікторія Яременко — к.і.н., науковий співробітник Українського інституту національної пам’яті;

Ярослав Файзулін — к.і.н., науковий співробітник Інституту історії України НАН України.

Організатори: Світовий ювілейний комітет, Центр досліджень визвольного руху, громадське об’єднання "Українська справа".

Читайте також: "Українська концепція Другої світової. Погляд вітчизняних істориків"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.