Історики України, РФ та Білорусі спільно написали свої версії 1941-го

Українські, білоруські та російські історики написали двотомник спільних досліджень "1941: країна у вогні", де виклали версії історії початку Великої Вітчизняної війни в кожній з країн.

Про це повідомляє "Інтерфакс".

"Дуже важливе значення книги полягає в тому, що [наші українські й білоруські колеги] показали процеси, які відбувалися в Україні і в Білорусії в цей час, - повідомив директор Інституту загальної історії РАН Алєксандр Чубар'ян. - Значення цієї книги не в тому, що вона виявляє якісь сенсаційні документи, а у факті створення подібної спільної роботи спільної, який підводить певний підсумок нашого тристороннього співробітництва".

Чубар'ян про спільний підручник: "Україна в СРСР - це не тільки репресії"

За його словами, у книзі йдеться про те, що відбувалося напередодні війни, а історики зробили багато для того, щоб показати моменти, пов'язані з тим, як готувалися до війни.

У свою чергу заввідділом військової історії Інституту історії України НАН України Олександр Лисенко заявив: "Ми хотіли донести до читачів Білорусії, України та Російської Федерації наші версії історії".

Відповідаючи на запитання українських журналістів, він зазначив: "У нас багато специфіки в Україні було, і ми хотіли, щоб з цим рахувалися".

За словами Лисенка, перед авторами стояло завдання донести до читача моменти, що стосуються трьох рівнів війни: держави, суспільства і людини у війні.

Інтерв'ю Олександра Лисенка ІП про Другу світову війну

При цьому український історик зазначив, що авторам вдалося знайти оптимальне рішення, коли у виданні текстова частина, історичні нариси, фотографії і документи були співвіднесені за обсягом. Він висловив переконання, що книга знайде свого читача.

"Нам важливо було в цьому проекті донести наше бачення, нашу національну версію війни. Нам дозволили написати те, що ми вважали за потрібне. Ми не уникали складних питань: ні колаборації, ні самостійного українського руху, ні проблем евакуації, ні проблем виживання населення, ні Голокост. Ми не обійшли ані сюжету ", - розповів Лисенко журналістам.

Разом із тим керівник Центру історії воєн і геополітики Інституту загальної історії Російської академії наук Михайло Мягков зазначив, що багато документів, що стосуються ВВВ, залишаються засекреченими через бюрократичні нюансів.

За словами Чубар'яна, тираж двотомника в Росії складе 3000 примірників. За словами Лисенка, питання про вихід книги в Україні не стоїть із фінансових причин.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.