У Харкові видадуть повне зібрання щоденників Довженка

Українські та російські архівісти видадуть у Харкові повне зібрання щоденників Олександра Довженка.

Про це повідомляє "Телекритика" з посиланням на керівника Федерального архівного агентства РФ, доктора історичних наук Андрія Артізова. 

"Цей проект буде реалізовано цього року, - сказав Артізов. - Олександр Довженко писав щоденники все свідоме життя, він прожив багато років у Москві, і після смерті його дружина передала їх нам в архів, де вони й зберігалися весь цей час. Ми вирішили їх видати", - сказав Андрій Артізов.

За його словами, українські та російські архівісти працюють над проектом разом, і, найімовірніше, його видасть харківське видавництво.

 

Артізов зазначив, що багато частин щоденників, особливо воєнних років, вже давно опубліковано, а тепер будуть видані всі тексти.

 

Записи Олександр Довженко робив українською, російською і навіть суржиком.

Читайте також: "Олександр Довженко: розсекречені документи спецслужб"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.