В Ла-Манші знайшли один із найбільших скарбів в історії Європи

Один із найбільших в європейській історії скарбів виявлений за допомогою металошукача двома археологами-аматорами на острові Джерсі в протоці Ла-Манш.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на британське видання The Sun.

З підземної схованки витягнули кілька десятків тисяч золотих і срібних монет, датованих приблизно 50-м роком до нашої ери. Їх загальна вага становить приблизно три чверті тонни.

Загальна вартість древнього скарбу може скласти від $5 до $16,5 мільйонів.

За оцінками експертів, знахідці більше 2 тисяч років. Виявлені монети були в обігу у кельтського племені коріозолітів, що населяли північ сучасної Бретані у Франції.

"Українці у Празі знайшли скарб на 250 тисяч євро. ФОТО"

Вчені вважають, що ці гроші могли бути заховані на Джерсі французькими кельтами напередодні навали військ Юлія Цезаря .

Дослідникам поки складно визначити точне число монет, оскільки за минулі століття змішаний з глиною метал злежався настільки щільно, що нагадує величезний злиток.

За попередніми оцінками, ця цифра може коливатися від 30 до 50 тисяч, при цьому нумізмати вказують, що ціна кожної монети досягає 1-2 сотень фунтів стерлінгів.

У Британії аматорські розкопки з металошукачами легалізовані - на відміну від України, де за таке пропонують ввести кримінальну відповідальність.

Дивіться також на ІП інші матеріали за темою "Скарби"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.