На Луганщині збирають спогади про жертв нацизму

У Луганську розпочали проект "Живі свідки історії: збереження та вшанування історичної пам’яті про жертви нацистського окупаційного режиму на Луганщині".

 

Про це ІП повідомив ініціатор проекту - благодійний фонд "Світло серця".

Проект триватиме 1 рік і має на меті проведення ґрунтовного краєзнавчого дослідження для збору життєвих історій жертв нацизму та окупаційного режиму 1941-1943 рр. в Луганській області.

За результатами цього дослідження буде видано книгу спогадів-інтерв’ю "Живі свідки історії", яку буде безкоштовно розповсюджено серед музеїв, бібліотек, навчальних закладів різного типу, вчителів, журналістів, дослідників та усіх зацікавлених осіб.

Протягом дії проекту планується вшанувати пам'ять жертв нацизму і встановити пам’ятний знак біля будівлі, де в Луганську під час окупації знаходилася біржа праці.

А у 5-ти у районах області, де розташовувались місця примусового утримання цивільного населення (німецькі в’язниці, концентраційні та трудові табори), пункти відправлення жителів області на примусову працю до Німецького Рейху, буде встановлено меморіальні дошки.

Також у рамках проекту планується провести у Музеї бойової слави (СЗШ № 37) декілька зустрічей молоді з колишніми військовополоненими та в’язнями концтаборів Бухенвальд і Дахау. На сьогодні в Луганську мешкають 5 колишніх в’язнів концтаборів та близько 1000 осіб, які мають статус жертв нацистських переслідувань.

Проект здійснюється за фінансової підтримки Міжнародної громадської організації "Міжнародний фонд "Взаєморозуміння і толерантність".

"Нажаль, ми не маємо точних даних про кількість живих на сьогодні жертв нацизму, які проживають у Луганській області і для уточнення цієї інформації ми ведемо пошукову роботу, - зазначила керівник фонду Ганна Низькодубова. - Ви можете написати або подзвонити нам і розповісти історію вашої родини, яка, за вашою згодою, може увійти до книги "Живі свідки історії".

 

Окрім того, поза межами проекту буде надаватися гуманітарна допомога колишнім радянським військовополоненим, які не отримали виплати від фонду "Пам'ять, відповідальність і майбутнє" - в розмірі 300 євро у гривневому еквіваленті.

Читайте також спогади з подібного проекту на "Історичній Правді"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.