У КИЄВІ МОЖЕ З'ЯВИТИСЯ ВУЛИЦЯ МИКОЛИ ЛУКАША

З карти Києва зникне вулиця Північно-Сирецька – її перейменують на честь діяча української культури, перекладача, мовознавця Миколи Лукаша.

Відповідна пропозиція була підтримана на засіданні комісії з питань найменувань та пам’ятних знаків КМДА, повідомив ІП член комісії, голова комісії Київради з питань культури та туризму Олександр Бригинець.

Для остаточного перейменування вулиці потрібно результативне голосування на одній із найближчих сесій Київради.

Микола Лукаш (1919-1988) — український перекладач, мовознавець, поліглот, лауреат Літературної премії ім. Максима Рильського та українсько-французької літературної премії ім. Миколи Зерова. За переклад "Фауста" отримав премію від німців, але не зміг її забрати, бо вільнодумного перекладача не пускали за кордон.

Микола Лукаш. Фото з Вікіпедії

Загалом перекладав із 14 мов і різних авторів: Сервантеса, Ґьоте, Флобера, Верлена, Шекспіра, лірику Гарсії Лорки, Шіллера, Рільке, "Декамерон" Бокаччо, японську середньовічну поезію та багато іншого.

Деякі з перекладів Миколи Лукаша можна прочитати тут.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.