Затулін святкуватиме в Україні річницю подорожі Катерини ІІ до Криму

Інститут країн СНД проведе в Україні низку заходів з нагоди 225-річчя великої подорожі Катерини II до Новоросії та Криму.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на директора інституту Костянтина Затуліна.

"Ми запланували до проведення в Україні пам'ятні заходи з нагоди цієї дати", - сказав Затулін під час телемосту Київ-Москва у вівторок.

За його словами, 17 липня круглий стіл буде проведено в Дніпропетровську, 22 липня - в Севастополі, 24 липня - у Феодосії.

Всі заходи супроводжуватимуться виступом Кубанського козацького хору.

Кубанський козацький хор виконує гімн України на Львівському ТБ

На думку Затуліна, "період Новоросії свідчить, що Україна та Росія не можуть існувати одна без одної", і мають об'єднати зусилля "в боротьбі з проблемами, які виникають сьогодні".

Новоросія - назва, яку адміністрація Російської імперії використовувала на позначення територій довкола узбережжя Чорного й Азовського морів після ліквідації Запорозької Січі. В часи Речі Посполитої і Гетьманщини використовувалася назва "Дике Поле".

Про те, як Катерина ІІ заселяла Дике Поле за допомогою депортацій, читайте в розділі "Тексти"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.