ПУТІН ХОЧЕ ДАВАТИ ПАСПОРТИ ВИХІДЦЯМ ІЗ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

Президент Росії Володимир Путін вважає за необхідне повернутися до питання про полегшений порядок надання російського громадянства колишнім громадянам СРСР.

Про це він сказав на нараді послів і постійних представників Росії в Москві, передають РИА Новости.

За його словами, необхідно знову повернутися до питання про полегшений порядок надання російського громадянства тим, хто був громадянином СРСР і прямим нащадкам народжених у Радянському Союзі або навіть у Російській імперії.

"Роль співвітчизників, що постійно проживають за кордоном, вимагає ґрунтовного переосмислення. Багато хто хоче бути корисним своїй історичній батьківщині, хочуть підтримати її, а наші закордонні утстанови все-таки часом недооцінюють такий настрій і такі можливості", - відзначив Путін.

Раніше представники правих сил неодноразово заявляли, що Росія активно паспортизує громадян Севастополя.

У той же час в Україні подвійне громадянство заборонене.

До складу Російської імперії входили, зокрема, території нинішніх країн Балтії, Фінляндії, Польщі і Туреччини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.