У Пересопниці знайшли середньовічні жіночі прикраси

У Рівненській області на території культурно-археологічного комплексу "Пересопниця" знайдено нові археологічні пам’ятки.

Про це повідомляє "Рідна.ua" із посиланням на директора культурно-археологічного комплексу "Пересопниця" Миколу Федоришина.

За його словами, серед знахідок чимало жіночих прикрас періоду Київської Русі.

Найцікавішою із знахідок, на думку директора, є бронзова фібула у формі ромбу. У княжі часи її використовували як брошку-застібку, яку зазвичай носили на плащах.

Унікальність прикраси полягає в тому, що вона збережена повністю, адже, як правило, археологи виявляють лише фрагменти фібул. У Пересопниці її знайшли на теренах княжого дитинця, тож, найімовірніше, прикраса належала боярині, зазначив Федоришин.

За його словами, культурний шар тут дуже багатий для пошуків археологів, тому чимало знахідок виявляють буквально на поверхні. І саме археологічна привабливість цієї території становить інтерес для багатьох туристів, додав він.

"Нині в музеї відкрилася експозиція жіночих прикрас давньоруського періоду, - сказав Федоришин. - Сформована вона на основі місцевих знахідок — перснів, браслетів, підвісок".

Культурно-археологічний комплекс "Пересопниця" було відкрито за участі президента Януковича у серпні 2011 року з нагоди 450-річчя Пересопницького Євангелія. Він включає музей Першокниги, експозиції про історію села та музейний комплекс просто неба "Княже місто".

Пересопниця - колишнiй центр удiльного князiвства в XII-XIII столiттях, перша лiтописна згадка про мiсто датується 1149 роком.

Пересопницьке Євангелiє стало першим перекладом Святого Письма на мову, близьку до народної. Над книгою працювали настоятель Пречистинского монастиря Григорiй i чернець цiєї обителi Михайло Василевич. Книгу замовила i дала грошi на її перепис княгиня Анастасiя Заславська.

Робота над Євангелiєм тривала з 1556 до 1561 років.

Зараз манускрипт зберiгається в Нацiональнiй бiблiотецi iм. В. Вернадського НАНУ. З 1991 року на Пересопницькому Євангелiї президенти України присягають на вiрнiсть народовi України.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.