Історичні міста можна забудовувати, але обережно - Азаров

Забудова міст, багатих давньою історією, має відбуватися надзвичайно обережно.

Про це в ефірі одеського телебачення 14 серпня заявив прем’єр Микола Азаров, повідомляє УП з посиланням на прес-службу Кабміну.

"У таких історичних містах, як Київ, Львів, Одеса та низці інших, їх забудова, модернізація і реконструкція мають відбуватися надзвичайно обережно, з великою увагою та любов’ю до міста", - сказав Азаров.

При цьому він підкреслив, що обов’язково мають бути розроблені та затверджені генеральні плани міст.

"До цього необхідно надзвичайно серйозно підходити, обов’язково обговорити його (генплан) з істориками, археологами, зі спеціалістами в галузі захисту пам’яток історії та зводити нові будинки тільки в тих місцях, де це можливо, і це будівництво в жодному разі не повинно спотворювати архітектурний вигляд міста", - сказав Азаров.

Він також підкреслив, що, на його думку, генеральні плани таких міст повинні затверджуватися на найвищому рівні – урядом чи навіть президентом.

Дивіться також: "Янукович заплутався у слові "археологія". ВІДЕО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.