ЯНУКОВИЧ ДОЗВОЛИВ ВИЛУЧАТИ ДОКУМЕНТИ З АРХІВІВ

Президент Янукович підписав закон № 5068-VI "Про внесення змін до закону України "Про Національний архівний фонд та архівні установи".

Про це повідомляє прес-служба глави держави.

Законом вводиться норма, згідно з якою забороняється вилучати з Національного архівного фонду конфіденційні документи або з секретною інформацією, що міститься в них, виходячи з політичних чи ідеологічних міркувань, а також будь-які документи, створені до 1946 року.

Згідно зі змінами, підлягають вилученню з Національного архівного фонду документи, що втратили культурну цінність, дублюючі та пошкоджені документи, які не підлягають відновленню.

Рішення про вилучення цих документів приймають експертні комісії при узгодженні з центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства з ініціативи їхнього власника або державної архівної установи.

Закон також доповнюється нормою, згідно з якою архівні документи, що знаходилися до 1991 року на державному обліку і зберігалися в державних архівних установах, належать Національному архівному фонду і є власністю держави.

Як відомо, деякі історики виступали проти прийняття даного закону через побоювання, що дозвіл знищувати документи призведе до їхнього масового викрадання з архівів.

Інші новини архівної справи читайте на ІП за темою "Архіви"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.