В Індії відкрили магазин одягу "Гітлер". ФОТО

В індійському місті Ахмедабад (західний штат Ґуджарат) відкрито магазин одягу під назвою "Hitler". Зі свастикою в логотипі. Єврейська спільнота обурена, власник магазину відмовляється перейменувати бутік.

Про це повідомляє The Telegraph.

Власник крамниці Раджеш Шах заявив, що він назвав магазин не прізвищем лідера Третього рейху, а на честь діда свого партнера, який мав прізвисько "Гітлер" за свій неприємний характер.

За словами Шаха, він дізнався про нацистського лідера тільки після пошуку його імені в інтернеті. Але критики бізнесмена кажуть, що свастика в літері "i'" перекреслює виправдання Шаха, і вважають: він спекулює на дивній популярності Гітлера в Індії.

Нацистська свастика була взята німцями з індуїстської культури, де вона вважається сприятливим символом. Книга Гітлера "Моя боротьба" (Mein Kampf), в якій він виклав свої расистські теорії, залишається в Індії бестселером - щороку індійські студенти розкуповують більше 10 тисяч копій.

Бізнесмен Раджеш Шах - від Махатми Ганді до Гітлера. Фото: telegraph.co.uk

У сусідньому штаті Пенджаб вийшла і користувалася популярністю романтична комедія "Закоханий герой Гітлер", а у східному штаті Меґхалая в парламент обрано депутата, який змінив своє ім'я на "Адольф Гітлер". Він є членом партії, яка входить у владну коаліцію.

Видання нагадує, що під час Другої світової "частина індійців були повстанцями в Індійській національній армії" - створеному японцями військовому формуванню, за допомогою якого індійці сподівалися отримати незалежність від Британії.

Підприємець Раджеш Шах заявив, що перейменує свій магазин у престижному районі Вастапур, неподалік від рідного міста Махатми Ганді, тільки тоді, коли опоненти компенсують йому 500 фунтів стерлінгів, витрачених на виготовлення вивіски та промоційних матеріалів.

 

"Як може хтось у місті Махатми Ганді і ненасильства прославляти таку особу, як Гітлер, котрий убив мільйони беззбройних цивільних громадян, - висловила обурення організація "Індійські друзі Ізраїлю". - Молоді треба розповідати про злочини, вчинені Гітлером".

Загалом у світі щорічно продається близько 20 тисяч примірників англомовного перекладу "Моєї боротьби"; відомий випадок, коли в одному магазині в Індії книзі надали статус "бестселера".

У липні цього року німецький суд заборонив продаж коментованих уривків з "Mein Kampf".

У грудні 2011 року в Британії продавали "Майн Кампф" із наліпкою "Найкращий подарунок на Різдво".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.