Спецпроект

Одеський музей морфлоту змінив власника

Господарський суд Одеської області задовольнив позов обласної ради до мерії, визнавши за регіоном право власності на пам'ятку архітектури - будівлю Англійського клубу (музей морського флоту), що на вулиці Ланжеронівській.

Одеський музей морського флоту було створено 1920 року, однак більшість довоєнних експонатів було викрадено під час окупації Одеси у Другій світовій війні. В 1965 році музей відновив свою роботу в будівлі колишнього Англійського клубу на Ланжеронівській вулиці.

Експозиція музею нараховує понад 100 тисяч виставкових експонатів, серед яких цінні документи та фотографії, ювелірно виконані моделі суден, а також якір віком за 900 років.

Про це повідомляє Думская.net.

Суддя скасував рішення виконкому Одеської міськради від 18 серпня 2009-го року, яким музей був включений до списку об'єктів комунальної власності.

У вердикті наголошується, що обласна рада першою оформила свої права на Англійський клуб - ще в 2006-му році. Це рішення згодом оскаржувалося муніципалітетом в трьох судових інстанціях.

Крапку поставив Вищий адмінсуд, який відмовив міській владі у задоволенні позову. Рішення обласної ради залишилося в силі, а оскільки область не передавала будівлю місту, то ініціатива міськвиконкому є незаконною.

Губернатор Одеської області, Едуард Матвійчук заявив, що відновлення Англійського клубу почнеться вже наступного року: "Міністерство інфраструктури готове надати нам допомогу. Розраховуємо витратити на роботи 15-20 млн грн".

Керівник облдержадміністрації запевнив, що після реставрації цільове призначення будівлі залишиться незмінним - туди повернеться музей морського флоту, який наразі тулиться в декількох кімнатках, що належать порту.

"Наскільки мені відомо, більша частина експозиції вціліла після пожежі, і проблем з роботою музею виникнути не повинно", - сказав чиновник.

Як зазначає видання, раніше про свою готовність серйозно зайнятися Англійським клубом заявляв мер Одеси Олексій Костусєв. Однак обіцянки ці так і залишилися словами.

Наприкінці 2011 року про наміри відновити музей заявляв Одеський морський торговий порт.

Одеський музей морського флоту було створено 1920 року, однак більшість довоєнних експонатів було викрадено під час окупації Одеси у Другій світовій війні. В 1965 році музей відновив свою роботу в будівлі колишнього Англійського клубу на Ланжеронівській вулиці.

Музей постраждав внаслідок пожежі 29 квітня 2005 року. Тоді згорів дах та перекриття на площі близько 1200 кв. м.

У 2007 році взагалі з'явилася ініціатива передати будівлю у приватні руки під закритий клуб. Громадськістю була організована кампанія проти таких планів. У тому ж році міськрада виділила кошти на здійснення першочергових протиаварійних робіт.

У 2008 році муніципалітет виділив на ремонт пам'ятки архітектури 5 млн грн. За рахунок цих коштів  була відновлена ​​покрівля, укріплений фундамент, замінені перекриття і частково відремонтовано фасад. Після цього фінансування робіт припинилося.

Експозиція музею нараховує понад 100 тисяч виставкових експонатів, серед яких цінні документи та фотографії, ювелірно виконані моделі суден, а також якір віком за 900 років.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.