ГРЕЦІЯ ВИМАГАТИМЕ ВІД НІМЕЧЧИНИ КОМПЕНСАЦІЙ ЗА ДРУГУ СВІТОВУ

Міністерство фінансів Греції має намір вимагати виплати репарацій від Німеччини через збитки, завдані країні під час Другої світової війни.

Про це заявив заступник міністра фінансів Греції Крістос Стайкурас, повідомляє УП з посиланням на Bloomberg.

Міністерство розпочало збір відповідних архівних матеріалів, які будуть проаналізовані групою експертів.

"Німецькі репарації є особливо складним юридичним питанням, яке підлягає вивченню та врегулюванню на міжнародному рівні відповідно до норм міжнародного права. Справа ще не врегульована, і як країна, ми залишаємо за собою право і можливість займатись нею до задовільного вирішення", - сказав Стайкурас.

Деякі грецькі політики повернулись до спогадів про нацистську окупацію країни під час Другої світової війни з початку боргової кризи в країні. Під час виборчої кампанії в травні і червні партія "Незалежні греки" вимагала в Німеччини виплатити репарації.

Греція в останні десятиліття маніпулювала вимогами щодо репарацій від Німеччини за тісних двосторонніх відносин між країнами. Претензії включали компенсацію за кредити, які Греція була змушена надати Німеччині під час нацистської окупації.

Німеччина винна Афінам близько 7,5 мільярдів євро, раніше називалися суми близько 70 мільярдів євро, а Національна рада з витребування німецьких боргів стверджувала, що Греція має право на отримання 162 мільярдів євро, включаючи індивідуальні виплати жертвам нацистських злочинів.

Конституційний суд Німеччини ухвалив в березні 2006 року, що країна не повинна виплачувати компенсацію особам про відшкодування збитків за військові злочини, скоєні під час Другої світової війни.

Німеччина виплатила 74 мільйонів доларів грецьким жертвам нацистських злочинів, що було передбачено договором від 1960 року, на додаток до коштів, що виплачуються жертвам примусової праці за часів Третього Рейху, заявляв журналістам в 2010 році прес-секретар німецького МЗС Андреас Пешке.

Як відомо, в лютому цього року Міжнародний суд у Гаазі дозволив Німеччині не платити родичам людей, убитих під час Другої світової війни.

В жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

1 листопада цього року розпочнеться програма з виплати компенсацій євреям, які мешкають у країнах колишнього СРСР, що не належать до Євросоюзу.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.