ГРЕЦІЯ ВИМАГАТИМЕ ВІД НІМЕЧЧИНИ КОМПЕНСАЦІЙ ЗА ДРУГУ СВІТОВУ

Міністерство фінансів Греції має намір вимагати виплати репарацій від Німеччини через збитки, завдані країні під час Другої світової війни.

Про це заявив заступник міністра фінансів Греції Крістос Стайкурас, повідомляє УП з посиланням на Bloomberg.

Міністерство розпочало збір відповідних архівних матеріалів, які будуть проаналізовані групою експертів.

"Німецькі репарації є особливо складним юридичним питанням, яке підлягає вивченню та врегулюванню на міжнародному рівні відповідно до норм міжнародного права. Справа ще не врегульована, і як країна, ми залишаємо за собою право і можливість займатись нею до задовільного вирішення", - сказав Стайкурас.

Деякі грецькі політики повернулись до спогадів про нацистську окупацію країни під час Другої світової війни з початку боргової кризи в країні. Під час виборчої кампанії в травні і червні партія "Незалежні греки" вимагала в Німеччини виплатити репарації.

Греція в останні десятиліття маніпулювала вимогами щодо репарацій від Німеччини за тісних двосторонніх відносин між країнами. Претензії включали компенсацію за кредити, які Греція була змушена надати Німеччині під час нацистської окупації.

Німеччина винна Афінам близько 7,5 мільярдів євро, раніше називалися суми близько 70 мільярдів євро, а Національна рада з витребування німецьких боргів стверджувала, що Греція має право на отримання 162 мільярдів євро, включаючи індивідуальні виплати жертвам нацистських злочинів.

Конституційний суд Німеччини ухвалив в березні 2006 року, що країна не повинна виплачувати компенсацію особам про відшкодування збитків за військові злочини, скоєні під час Другої світової війни.

Німеччина виплатила 74 мільйонів доларів грецьким жертвам нацистських злочинів, що було передбачено договором від 1960 року, на додаток до коштів, що виплачуються жертвам примусової праці за часів Третього Рейху, заявляв журналістам в 2010 році прес-секретар німецького МЗС Андреас Пешке.

Як відомо, в лютому цього року Міжнародний суд у Гаазі дозволив Німеччині не платити родичам людей, убитих під час Другої світової війни.

В жовтні 2010-го Німеччина завершила виплату репарацій, передбачених Версальським договором 1919 року після Першої світової війни.

1 листопада цього року розпочнеться програма з виплати компенсацій євреям, які мешкають у країнах колишнього СРСР, що не належать до Євросоюзу.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.