Спецпроект

В Польщі вшанували жертв операції "Вісла" і комуністичних таборів

Українська громада в Польщі вшанувала пам’ять жертв акції "Вісла" та колишнього Центрального табору праці в Явожному, в якому після війни перебувало близько 4 тисяч українців.


Про це повідомляє Польське радіо.

Після Другої світової війни туди потрапили, зокрема, ті українці, яких комуністична влада запідозрювала у співпраці з українським підпіллям. Багато з них у таборі загинуло.

"Щороку зустрічаємося при пам’ятнику Жертвам табору праці в Явожні, щоб пам’ятати про тих всіх: поляків, німців, українців, які стали жертвами комуністичного режиму", – зазначив під час заходу мер Явожна Павел Сільберт.

У заходах узяли участь кількасот осіб, серед них представники місцевої та регіональної влади, українські дипломати, представники греко-католицької і православної церков та колишні в’язні або їхні нащадки.

"До 1989 року правду про табір праці в Явожнім влада замовчувала, – сказав історик Ігор Галагіда. - До того часу навіть колишні в’язням, які пережили це жахіття і різного роду тортури, заборонялося розказувати, що діялося за дротами табору Явожна. По-друге, дуже часто це були такі травматичні спогади, що вони навіть своїм рідним не розказували, що пережили".

У Центральному таборі в Явожному було ув’язнених близько 4-ох тисяч українців, з них понад 700 жінок і дітей. Внаслідок жахливих умов, хвороб або тортур у таборі померло 161 українців.

Щорічне вшанування пам’яті жертв табору у Явожнім цього року було одним з елементів відзначення 65-их роковин операції "Вісла", в рамках якої 1947 року з рідних земель виселено близько 150 тисяч українців.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.