Спецпроект

В Таллінні відновив роботу музей природи. ФОТО

У п'ятницю Музей природи знову відкриває двері для відвідувачів. Ремонт завершено, і новий вигляд отримали як зали музею, так і експозиція.

 

У музеї з'явилося безліч нововведень: деякі експонати можна чіпати руками, експозиція більше стала говорити про те, як людина впливає на природу.

Експонати забезпечені інформацією і російською мовою. Музей відкриється 14 вересня ювілейною, п'ятдесятою за рахунком виставкою грибів. Після них музей запропонує поглянути на барвистий світ риб, ознайомитися з мінералами, подивитися фото тварин на виставці "Безкровне полювання".

 

На ремонтні роботи було витрачено понад 840 000 євро, з цієї суми близько 80% коштів було отримано з Європейського фонду регіонального развітія. Музей природи знаходиться в Старому місті Таллінна і чекає своїх відвідувачів з середи по неділю з 10.00 до 17.00. 

Таксидермист зоологічного відділу музею Пелле Нуггіс займається встановленням опудала осетра

 

Практично будь-який представник флори і фауни, яких можна зустріти в природі Естонії, знайшли своє місце в експозиції цього музею.

Крім вовків, рисей, ведмедів та інших мешканців лісу, тут можна побачити опудала птахів і морських ссавців, а також гордість музею - атлантичну стерлядь довжиною 2,9 м, найбільшу рибу, коли-небудь виловлену з вод Балтійського моря.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.