У Гданську говорили про спільну європейську пам'ять Другої світової

У Гданську відбулася міжнародна конференція "Пам'ять Європи. Перший симпозіум європейських організацій, які займаються дослідженням історії XX століття".

Про це "Історичній Правді" повідомив представник Європейського Центру Солідарності Надим Усеїнов.

Мета організаторів заходу полягала в ініціюванні публічного дискурсу за участю провідних фахівців у галузі вивчення історії європейських (і світових) тоталітаризмів в минулому столітті.

У Гданськ на два дні з'їхалися близько 100 представників музеїв, дослідницьких центрів та громадських організацій з України, Італії, Франції, Угорщини, Румунії, Ізраїлю та інших країн, які в своїх виступах намагалися відповісти на запитання про наявність в Європі феномена "acquis historique communautaire ("загального історичного досвіду").

Україну на симпозиумі представляли Українська Гельсинська спілка з прав людини в особі голови правління Євгена Захарова і Меджліс кримськотатарського народу, від імені якого з двома зверненнями під час дебатів виступив керівник відділу зовнішніх зв'язків Алі Хамзін.

Гданський симпозіум став першим кроком на шляху створення європейського дискусійного форуму, присвяченого проблемам загальної ідентичності та історичної пам'яті.

Участь у цьогорічному семінарі взяли член німецького бундестагу Маркус Мекель, італійський журналіст Луїджі Спінола, професор Атілла Пок з Угорської академії наук, професор Стефан Трьобст з Лейпцизького Університету та інші.

Організаторами симпозіуму виступили польський Європейський Центр Солідарності (www.ecs.gda.pl), європейська мережа "Пам'ять і Солідарність" і Федеральний фонд вивчення диктатури (Німеччина) у співпраці з Товариством Роберта Хавеманна і Музеєм Другої світової війни (Польща).

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.