Помер син Олега Ольжича

19 вересня 2012 року помер Олег Кандиба.

Син Олега Ольжича та онук Олександра Олеся народився 31 липня 1944 року - через півтора місяця після трагічної смерті батька Олега Ольжича в концтаборі Заксенгавзен від рук німецьких нацистів та через місяць після смерті у Празі убитого горем діда Олександра Олеся.

Дитинство Олега Кандиби пройшло з мамою Катериною Білецькою в таборах переміщених осіб у Німеччині. 1949 року вони емігрували до Канади.

1967 він року закінчив Квінський університет у Кінгстоні за спеціальністю ”прикладна фізика” і працював у галузі високих технологій, зокрема для НАСА. Консультував канадський уряд із питань озброєнь, виготовляв програмне забезпечення для канадського флоту,  деякі пристрої для вертольотів.

Був активним у громадському житті, належав до українського Пласту, багато приділяв уваги координації допомоги постраждалим від Чорнобильської катастрофи українським дітям.

Співпрацював з Фундацією ім. О.Ольжича у Києві. Очолював оттавське відділення товариства Канадського товариства приятелів України. Залишив дружину Тамару, сина Андрія та доньку Ярину.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.