Помер відомий історик-марксист

У Великобританії на 96-му році життя помер знаменитий історик-марксист Ерік Гобсбаум.

Про це повідомляє "Ґардіан".

Гобсбаум, відомий фундаментальними роботами з історії XIX і XX століть, вважався на Заході "одним із найбільших істориків сучасності".

Він був теоретиком і послідовним критиком націоналізму.

Його авторству належить термін "довге XIX століття", що позначає історичний період з 1789 року по 1914 рік.

Гобсбаум відомий, серед іншого, за книгою "Епоха крайнощів. Коротке ХХ століття" (мається на увазі період з 1918 року по 1991 рік).

В інтерв'ю виданню Гобсбаум зізнавався, що його книга присвячена "реабілітації ідей Маркса на тлі сучасної кризи капіталізму".

Ерік Гобсбаум народився в 1917 році, в родині австрійських євреїв. До 1934 року навчався в гімназії в Берліні. Після приєднання Австрії до нацистської Німеччини в 1938 році емігрував до Лондона.

Ще будучи в Німеччині, Гобсбаум захопився лівими ідеями. Протягом тривалого часу історик був членом Комуністичної партії Великобританії, при цьому критикуючи СРСР за агресивну зовнішню політику.

У 60-і роки Гобсбаум став відомий як історик робітничого руху. Він цікавився історією культури робітничого класу, аналізував його взаємини з масовою культурою.

Видання зазначає, що в ранні 1990-ті його критика Лейбористської партії з вимогою соціальних змін призвела до створення так званих "нових лейбористів", які зрештою і прийшли до влади у Британії.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.