У Мостиськах назвали вулицю на честь лідера "Братів Гадюкіних"

Депутати Мостиської міської ради (Львівська область) прийняли рішення про присвоєнні одній із нових вулиць міста імені Сергія Кузьминського - покійного вокаліста рок-гурту "Брати Гадюкіни".

Про це у своєму Фейсбуку повідомляє житель міста Олег Макар. 

Депутатами було прийнято рішення про присвоєння назв вулиць у кварталі індивідуальної забудови в районі вулиці Годинівської у м.Мостиська. Одна з вулиць отримала ім'я Сергія "Кузі" Кузьминського.

Офіційне відкриття вулиці та концерт пам’яті Сергія Кузьминського відбудеться у п’ятницю , 5 жовтня у центрі Мостиськ на площі Ринок.

2006 рік. Останній концерт "Гадюкіних" у Києві

Ініціатива відзначення 50-річчя Кузьминського в Мостиськах належить Мостиській міській раді, депутатам Мостиської міської ради, середовищу організаторів фестивалю "ФортМісія", ГО "Альтернатива", компанії "АртМакс" та МО "Дзиґа".

Організатори прийняли принципове рішення про неприпустимість політичної агітації на цій події.

3 жовтня автору неофіційного гімну міста "Приїдь до мене у Мостиська" Сергію Кузьминському мало би виповнитися 50 років. Кузьминський помер у серпні 2009 року в Києві, похований у Львові на Личаківському кладовищі.

Дивіться також: "1989: Сестричка Віка співає пісню на слова Кузьминського. ВІДЕО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.