В обсерваторії на Піп-Івані почалися роботи з консервації. ФОТО

На найвищій в Україні споруді - астрономічній обсерваторії на горі Піп-Іван - розпочалися роботи з перекриття даху і встановлення вікон.

Про це у своєму ЖЖ повідомляє користувач zommersteinhof.

Вже замуровано цеглою частину вікон головного корпусу і тривають роботи по перекриттю будівлі. Робітники мешкають в одній із кімнат закинутої споруди.

Фото: zommersteinhof.livejournal.com 

За словами користувача, ротонду для телескопа ще не почали перекривати.

Потихеньку привозиться будматеріали, які робітники згромаджують у східних приміщеннях. Робітники витягають матеріали з допомогою мотузок.

За словами робітників, усю будівлю перекриють дахом, закриють віконні і дверні отвори і залишать так на два-три роки до повного висихання. Тільки тоді можна буде приступити до інших робіт.

 Висота 2028 метрів робить обсерваторію найвищим в Україні місцем, де жили і працювали люди

Астрономо-метеорологічна обсерваторія на горі Піп Іван, яку в туристичній спільноті ще називають Білий Слон, розташована на висоті більше 2 км над рівнем моря.

Після Першої світової війни в Польщі постало питання про будівництво нової обсерваторії, оскільки розташована у великому місті Варшавська втрачала здатність для астрономічних досліджень.

У 1935-му затвердили проект будівництва метеорологічної обсерваторії в Карпатах, на горі Піп Іван, а влітку 1936 року почалася його реалізація.

Перекрита стеля

Обсерваторію будували переважно з каменю-піщаника, будматеріали з залізничної станції Ворохта (70 км) підвозили кіньми й несли на руках або спині місцеві гуцули. Стіни обсерваторії мають 1,5 м товщини на рівні цокольного поверху й 1 м - на рівні верхніх поверхів.

Споруда має 2 поверхи зі східного (івано-франківського) й 5 поверхів - із західного (закарпатського) боку.

Її дах був покритий мідними аркушами. З південної сторони була ротонда, на якій розміщувався телескоп. Мідний купол телескопу розкривався автоматично.

У будівлі було 43 кімнати, включаючи конференц-залу, житлові приміщення, їдальню, кабінети, акумуляторну станцію й котельню в підвалі.

Обсерваторію врочисто відкрили 29 липня 1938 року. Польські вчені зібрали значну кількість астрономічного матеріалу, який пізніше загинув у пожежі під час Варшавського повстання 1944-го.

Після приєднання Галичини до Української РСР на Піп Іван вирушила експедиція Академії наук України. 31 грудня 1939-го перший академік-астроном АН УРСР Олександр Орлов піднявся до обсерваторії.

На основі звіту Орлова президія АН УРСР постановила: Карпатську астрономічну обсерваторію (саме таку назву отримала споруда на горі Піп Іван) передати до складу АН УРСР (відповідно до постанови уряду УРСР від 2 січня 1940 року).

 Обсерваторія на Попі Івані після відкриття в 1938 році. Знято з тодішнього чехословацького боку кордону, який проходив Чорногірським хребтом. Фото: shopopaloshow.livejournal.com

До червня 1941 року українські вчені ще проводили на Чорногорі метеорологічні дослідження. Потім розпочалася німецько-радянська війна - і споруду на Попі Івані зайняли угорські війська.

З 1940-х років приміщення стоїть без даху і металевих частин. Більшість дерев'яних перекриттів провалилися під впливом високогірних погодних умов, але фундаменти й кам'яні стіни будівлі міцні і досі знаходяться у задовільному стані.

З 1996 року тривають українсько-польські переговори щодо відновлення і реконструкції "Білого Слона", з різними призначеннями відновленої споруди - від наукового до туристично-рекреаційного.

Знято у 2002 році приблизно з того ж місця. Зараз кордон по Чорногорі розділяє не Чехословаччину й Польщу, а Закарпаття та Івано-Франківщину. Фото: Павло Солодько

У липні цього року повідомлялося, що Прикарпатський національний університет і Варшавський університет планують улітку почати роботи з консервації колишньої астрономо-метеорологічної обсерваторії на горі Піп Іван у Івано-Франківській області.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.