В ІНТЕРНЕТ ВИКЛАДЕНО ЩОДЕННИК ЧЕ ГЕВАРИ

Інтернет-користувачі отримали доступ до рукописного щоденника героя кубинської революції Ернесто "Че" Гевари.

Про це повідомляє "Інтерфакс" із посиланням на болівійського дослідника Карлоса Соріано Гальварро.

"Основна мета - дати можливість усім зацікавленим отримати безперешкодний доступ до рукописів, які мають історичну цінність, - заявив історик. - Завдяки інтернету кожен зможе отримати інформацію про події сорокап'ятирічної давнини з перших рук".

Оцифрована версія щоденника знаходиться на сайті chebolivia.org.

Щоденник охоплює часовий відрізок з січня по жовтень 1967 року, коли знаменитий революціонер перебував у Болівії.

Ернесто "Че" Гевара, лідер Кубинської революції 1959 року і державний діяч, з 1966 року очолював ліворадикальний повстанський підрозділ у Болівії, який вів партизанську війну проти президентської диктатури.

 Че Гевара в Болівії, 1967 рік

Че був узятий у полон солдатами болівійської армії в жовтні 1967 році, а через день розстріляний без суду з наказу президента військового уряду Болівії.

Читайте також: "Коли міф стає правдою. Че Гевара не писав про УПА"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.