Молодь залучають до оцифрування історичної спадщини

У жовтні 2012 року розпочинається другий етап проекту "Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі".

За повідомленням організаторів, уже заплановано проведення двох навчально-профорієнтаційних програм за підтримки молодіжних центрів праці.

Ці безкоштовні заняття будуть присвячені отриманню базових навичок у студентів та старших школярів для роботи з комп’ютером (курс "Інформаційно-комп’ютерна грамотність") та графічними програмами обробки зображень (курс "Обробка оцифрованих видань сучасними програмними засобами").

Окрім практичних інструментів, тренери зупиняться й на загальних питаннях актуальності збереження першоджерел в електронному вигляді.

Як прогнозують співорганізатори навчання – спеціалісти компанії "Електронні архіви України" - фахівця з оцифрування документальної спадщини, усього до навчальної програми буде залучено понад 170 осіб. А найкращі зі студентів отримають почесні грамоти та будуть запрошені на роботу.

Проект "Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі" є спільною ініціативою МГО Асоціація "Інтелектуальне лідерство" й Національної історичної бібліотеки України і реалізовується за підтримки Антикризової гуманітарної програми Міжнародного фонду "Відродження".

Мета проекту – збереження і популяризація культурно-історичної документальної спадщини світового і загальнонаціонального значення, зосереджених в фондах Національної історичної бібліотеки України.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.