В Києві покажуть фільм про "перших совітів" на Західній Україні

У рамках нового проекту Толоки інтелектуальних комунікацій — "Фільмо-ТІК" — у Києві відбудеться показ документального фільму "Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939-1941".

У кінострічці розповідається про події на Західній Україні перед початком Другої світової війни, прихід радянської влади, зміни кордонів і зникнення цілих держав з карти світу.

Вступну лекцію прочитає історик, науковий співробітник Національного музею-меморіалу жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького" у Львові Ігор Дерев’яний.

Саме в цій в’язниці після приходу радянської влади утримувались політв’язні, проводилися допити, а сусідній головний корпус займало обласне управління НКВД.

Після нападу Третього Рейху на СРСР в червні 1941 року працівниками НКВД лише в цій тюрмі було розстріляно понад півтори тисячі в’язнів.

Час і місце: 1 листопада, четвер, 18:30. Київ, вул. Межигірська, 21 (благодійний фонд "Смолоскип").

У рамках проекту "Фільмо-ТІК" учасники переглядатимуть документальні та художні фільми переважно історичної тематики і обговорюватимуть їх. Передуватиме перегляду невелика лекція експерта, що відповідає темі фільму.

"Золотий вересень. Хроніка Галичини 1939—1941" (режисер Тарас Химич) — документальний ігровий фільм 2010 року про події на Західній Україні після окупації цих земель радянською владою 17 вересня 1939 року.

Створений на основі архівних документів, матеріалів і спогадів свідків, представників українського, польського і єврейського народів довоєнної Галичини. У фільмі використано кінохроніку та коментарі провідних науковців-істориків.

Дивіться трейлер "Золотого вересня" в розділі "Відео" на ІП

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.