Сталін воював проти власного народу - Мєдвєдєв

Прем'єр-міністр РФ Дмітрій Мєдвєдєв вважає, що Йосип Сталін та інші керівники радянської держави того часу гідні "найжорсткішої оцінки", оскільки вони "вели війну з власним народом".

Про це голова російського уряду заявив у Пермі, повідомляє "Інтерфакс".

"За те, що відбувалося тоді, не тільки Йосип Сталін, але і цілий ряд інших керівників, безумовно, заслуговують якнайжорсткішої оцінки, - заявив Мєдвєдєв на зустрічі з регіональним активом партії "Єдина Росія". - Їх неможливо притягти до відповідальності, але це саме так".

"Це повинно залишитися в аналах нашої історії, щоб ніколи цього не повторилося, - додав чиновник. - Бо війна зі своїм народом - це найтяжчий злочин".

В той же час Мєдвєдєв, який є лідером "єдиноросів", закликав однопартійців до максимально об'єктивної оцінки історичних подій і закликав "не закреслювати славні сторінки історії нашої Вітчизни радянського періоду".

В якості прикладу він навів Велику Вітчизняну війну, яку можна і потрібно описувати з точки зору перемоги всієї країни.

"Це була перемога всієї країни, в тому числі і керівництва, яке б воно не було, як би ми до нього не ставилися, - сказав урядовець. Мені, наприклад, там значна частина людей (в керівництві) зовсім не симпатична. Але це все-таки була їх перемога, не тільки народу, але й тих рішень, які тоді приймалися. І це було зроблено не всупереч, а разом".

Д.Медведєв позитивно оцінив створення у Пермському краї музею жертв політичних репресій і поскаржився на те, що аналогічні музеї не з'явилися в інших регіонах, хоча відповідні звернення, за його словами, були.

З 1991 року 30 жовтня в Росії відзначається День пам'яті жертв політичних репресій, які постраждали від Великого терору 1937-1938 років.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.