У Севастополі перепоховали 16 червоноармійців

Останки 16 радянських воїнів, загиблих при обороні Севастополя в 1941-1942 роках, перепоховані на меморіальному комплексі 35-ї берегової батареї Чорноморського флоту.

Останки бійців Червоної армії були знайдені членами об'єднання пошукових загонів "Обов'язок".

"Поховання проведено в некрополі музейного комплексу "35-а батарея", - повідомив "Інтерфаксу-АВН" начальник відділу інформзабезпечення ЧФ В'ячеслав Трухачов. - У мітингу, присвяченому цій події, взяли участь родичі загиблих, відбулося відспівування за православним і мусульманським релігійним канонам".

Двоє загиблих були упізнані - за нагородами і солдатськими медальйонами. Один і з них - старший гарматний майстер Артремзаводу Чорноморського флоту Семен Прокуда, другий - червоноармієць Приморської армії Куспан Калбайдієв.

В ході траурних заходів заступник командувача Чорноморським флотом з виховної роботи капітан 1 рангу Юрій Оріхівський вручив родичам Прокуди і Калбайдієва пам'ятні жетони "Зірка заліза і крові", при виготовленні яких були використані осколки снарядів періоду оборони Севастополя під час Другої світової.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.