На набережну Москви-ріки повернули пам'ятник Шевченку

Демонтований із набережної Тараса Шевченка в Москві пам'ятник поетові повернули на місце.

Про це повідомляє департамент інформаційної політики МЗС України.

Наразі пам'ятник законсервували, а ремонтні роботи остаточно завершаться навесні 2013 року. Крім того, планується впорядкувати прилеглу до пам'ятника територію.

"У рамках українсько-російського діалогу та на виконання домовленостей президентів України та Росії реставраційні роботи буде завершено до проведення у 2014 році спільних заходів з відзначення 200-річчя від дня народження Великого Кобзаря", - наголошується в повідомленні.

Нагадаємо, у квітні цього року монумент Шевченку в Москві було демонтовано для рестраврвції.

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Москві належить до об'єктів культурної спадщини РФ федерального значення. Скульптура роботи Юлія Сінкевича, Михайла Грицюка та Анатолія Сніцарєва - це бронзова фігура поета заввишки 5,6 м на гранітному постаменті.

Пам'ятник встановлено в 1964 році. Поруч розташовані готель "Україна" і Київський вокзал.

Дивіться також:

Урок ювілею Шевченка. Сіоніст про Кобзаря

 

Шевченко неполіткоректний: "москалі", "німота" і "полукацапи"

"Шева" живий! Кобзар як приклад успішності та стилю

Тарас мав дружину і дітей. Про казахську родину поета

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.