У Херсонесі знайшли базиліку

185-ий археологічний сезон у Національному заповіднику "Херсонес Таврійський" став найбільш багатим за кількістю археологічних знахідок за всі роки незалежної України.

 

Про це повідомляє Газета.ua із посилання на "КП-Крим".

"Нам вдалося детально дослідити 1000 квадратних метрів території, на якій і виявили базиліку. Швидше за все, вона датується V-VI століттями. Вдалося відтворити планування споруди на папері. Ми виявили колони, а також фрагменти фрескового розпису на стінах. До слова, в розписах , які переважно зображують лики святих, налічується більше десяти відтінків кольорів", - розповіла кандидат історичних наук, завідувач відділу наукових дослідницьких робіт Національного заповідника "Херсонес Таврійський" Олена Кленіна.

У базиліці дослідники знайшли гему. У стародавні часи гему носили на пальцях як кільця і ​​використовували її в якості друку. Ця знахідка ідеально збереглася, вона зроблена з чорного гагату.

Подібний об'єкт востаннє вчені знаходили 40 років тому.

Біля вівтарного виступу в базиліці (апсиді) археологи виявили дві каплиці, які, як з'ясувалося, слугували похоронними спорудами.

"Вдалося розкрити одну з могил. Судячи з результатів досліджень, скелети належать знаті. На останках жінки знайшли цікавий артефакт - скляний браслет зі стилізованим рослинним орнаментом, який ідеально зберігся", - розповіла Олена Юріївна.

Всю колекцію знахідок учені готують для передачі в музей при заповіднику.

 

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.