У Києві презентують чергову книгу спогадів Левка Лук'яненка

В четвер у Києві відбудеться презентація чергового тому спогадів Левка Лук'яненка "З часів неволі. Книга п'ята: Одержимі".

 

Про це ІП повідомив координатор Харківської правозахисної групи Василь Освієнко.

П΄ята книжка спогадів Левка Лук΄яненка охоплює 1976-1988 роки: два роки під адміністративним наглядом у Чернігові, створення Української Гельсінкської групи, другий арешт 12 грудня 1977 року, десятирічне камерне ув΄язнення в таборах особливого режиму в Мордовії (с. Сосновка) та на Уралі (с. Кучино).

Це щира розповідь про боротьбу українських політичних в΄язнів за національну свободу і честь України, за права людини, за власну гідність у наджорстоких умовах режиму ув΄язнення.

Це свідчення учасника подій про боротьбу й загибель у неволі Олекси Тихого, Юрка Литвина, Валерія Марченка, Василя Стуса, це свідчення про Івана Геля, Михайла Гориня, Семена Скалича (Покутника), про Олеся Бердника, Василя Федоренка та інших співв'язнів, підтверджені листами й документами.

 Обкладинка

У додатках Лук'яненко подає протоколи засідання "тройки" управління НКВД по Чернігівській області часів Великого терору 1937-38 років, що стосуються його рідного Городнянського району.

Час і місце заходу: 8 листопада, в четвер, у Будинку літератора (Київ, вул. Банкова, 2), о 17:00.

"Книжка показує, як завдяки одержимості вірних синів Україна затято боролася проти московського колоніяльного ярма", - зазначив Василь Овсієнко.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.