Національна історична бібліотека оцифровується

У Києві представили наступний етап проекту з оцифрування першоджерел Національної історичної бібліотеки України "Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі".

Про це ІП повідомили представники проекту "Історична спадщина України".

Протягом наступних дев’яти місяців організатори планують залучити до співпраці молодь, навчити бібліотекарів технологіям безпечного сканування, оцифрувати кількадесят стародрукованих видань і надати безкоштовний доступ до їхніх електронних копій.

Що зроблено за час першого етапу проекту (липень 2011 - серпень 2012):

- оновлено веб-сайт Національної історичної бібліотеки України;

- створено імідж-каталог усіх видань бібліотеки, який наразі доступний через інтернет;

- оцифровано понад 120 унікальних краєзнавчих та інших раритетних видань, що існують у світі лише в кількох примірниках;

- розпочато створення електроннної читальної зали для користувачів бібліотеки.

Планується, що ще цього року бібліотека отримає власний міні-центр з оцифрування стародрукованих видань. Його співробітники також пройдуть тренінгові програми з сучасних технологій безпечного та швидкого сканування та створення електронних копій книжок.

У світі нараховується біля 60 млн архівних документів XV–XX ст., з яких майже 3 млн рідкісних та цінних книг зберігається в бібліотеках України.

Особливу історично-культурну цінність представляє колекція стародруків та рукописів іноземними мовами Національної історичної бібліотеки України, яка нараховує 1130 одиниць (з яких 900 одиниць періоду XVI-XVII ст.).

За даними досліджень ЮНЕСКО, 30-60% фондів бібліотек США, Західної Європи та Росії знаходяться під загрозою руйнування, а близько 15% паперових видань, що зберігаються в бібліотеках та архівах Європи, вже не можливо врятувати.

Проект "Історична спадщина України – світовий доступ в електронному форматі" – спільна ініціатива МГО Асоціація "Інтелектуальне лідерство" й Національної історичної бібліотеки України. Другий етап проекту реалізовується за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.