На Закарпатті вперше за 35 років перепоховали воїнів Червоної Армії. ФОТО

В селищі Ясіня Рахівського району Закарпатської області урочисто перепоховали 16 солдатів Червоної Армії.

За останні 35 років це перше офіційне перепоховання радянських бійців на Закарпатті, повідомляють пошуковці із організації "Союз "Народна пам'ять".

На церемонії були присутні представники пошукових організацій, керівництво Рахівської райдержадміністрації, секретар Закарпатської обласної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій Володимир Дупелич, голова Ясінянської селищної ради Едуард Зелінський.

Фото: ВГО "Союз "Народна пам'ять"

"Вперше за історію Незалежності нашої держави на Закарпатті вдалося виконати законну процедуру ексгумації та перепоховання останків солдатів Червоної Армії, - зазначив голова правління ВГО "Союз "Народна Пам’ять" Ярослав Жилкін. - Завдяки співпраці з Державною міжвідомчою комісією у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій удалося ексгумувати останки солдатів і перепоховати їх на належному рівні".

Червоноармійські ладанки

Як відомо, останки червоноармійців виявили пошуковці з організації "Пошук-Захід" (Ужгород) у жовтні цього року.

"До 1975 року вважалося, що кількість загиблих тут у 1944-му - 499 бійців. Однак насправді їх було більше тисячі, - зазначив учитель історії Ясінянської школи Бийкло Меркло. - Тому робота з дослідження наших територій  - колосальна й потрібна".

Перепоховання

Наприкінці вересня 1944 року солдати 17-го окремого гвардійського стрілецького корпусу Червоної армії (Четвертий Український фронт) брали штурмом угорські опорні пункти. Місцеві жителі допомагали визволителям, як могли: проводили горами в тил ворога, опікувалися хворими.

14 жовтня село Ясені було звільнено від окупантів. У боях за нього загинуло близько тисячі солдатів та офіцерів. 

Дивіться також: "Як на Закарпатті знайшли останки солдатів Карпатської України. ФОТО"

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.