На Закарпатті знайшли останки солдатів Четвертого Українського

Поблизу селища Ясіня Рахівського району Закарпатської області пошуковці виявили останки близько 20 радянських солдатів.

Про це ІП повідомила прес-служба громадського об'єднання "Союз "Народна пам'ять".

Загиблих воїнів було знайдено під час пошукової експедиції за участю організацій "Пошук-Захід" (Ужгород), "Пошук-Дніпро" (Дніпропетровськ) та "Обеліск" (Київ).

На гірських схилах Карпат пошуковці виявили останки близько 20 солдатів. Точну кількість буде встановлено після ексгумації.

"Перші кістки військовослужбовців  знайшли діти – двоє школярів, що пішли по гриби, - розповів очільник ПО "Пошук-Захід" Олександр Русин. - Про цю знахідку нам повідомила Рахівська районна рада. Тому була організована розвідувальна пошукова експедиція. Вона відкрила нам ще одну невивчену сторінку історії Великої Вітчизняної війни".

Солдати загинули під час боїв Четвертого Українського фронту, який проривався крізь угорську оборону.

 Фото: ГО "СНП"

Угорська лінія оборони мала 36 залізобетонних сховищ,  32 доти і дзоти, 53 кулеметні позиції, 8 тисяч метрів траншей та 12 тисяч метрів колючого дроту під напругою в три тисячі вольт.

Наприкінці вересня 1944 року солдати 17-го Окремого Гвардійського стрілецького корпусу Червоної армії брали штурмом угорські опорні пункти. Місцеві жителі допомагали визволителям, як могли: проводили горами в тил ворога, опікувалися хворими.  

14 жовтня Ясіня була звільнена від окупантів. У боях за населений пункт загинуло близько 500 солдатів та офіцерів.

Про жорстокі бої свідчить виявлена пошуковцями в тісній координації з місцевим підрозділом МНС велика кількість патронів, протипіхотних мін та гранат. Їх було знешкоджено працівниками підрозділу МНС.

 

Найвища точка, на якій працювали пошуковці – 1 431 метр над рівнем моря. На цих висотах пошуковці виявили чотири різних поховання солдатів Червоної армії.

Зі слів членів експедиції, попередньо вони були спаплюжені та пограбовані мародерами. Про це свідчить неанатомічне розташування останків, а також майже повна відсутність особистих речей. Їхні залишки – це те, що не забрала мародерська рука: три натільні іконки у вигляді медальйонів, ґудзики від шинелі, фрагменти портупеї та ременів, ложка, запальничка тощо.

"На жаль, ми знову стикаємося з цинізмом мародерів, для яких жодного значення не має ані історія, яку вони знищують, ані душі солдатів, які вони оскверняють, - зазначив перший заступник голови правління ГО "Союз "Народна Пам’ять" Володимир Дорофєєв. - Мародери позбавляють нас можливості встановити імена загиблих бійців за їхніми особистими речами".

Дивіться також: "Як на Закарпатті знайшли останки солдатів Карпатської України. ФОТО"

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.