На Закарпатті вперше за 35 років перепоховали воїнів Червоної Армії. ФОТО

В селищі Ясіня Рахівського району Закарпатської області урочисто перепоховали 16 солдатів Червоної Армії.

За останні 35 років це перше офіційне перепоховання радянських бійців на Закарпатті, повідомляють пошуковці із організації "Союз "Народна пам'ять".

На церемонії були присутні представники пошукових організацій, керівництво Рахівської райдержадміністрації, секретар Закарпатської обласної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій Володимир Дупелич, голова Ясінянської селищної ради Едуард Зелінський.

Фото: ВГО "Союз "Народна пам'ять"

"Вперше за історію Незалежності нашої держави на Закарпатті вдалося виконати законну процедуру ексгумації та перепоховання останків солдатів Червоної Армії, - зазначив голова правління ВГО "Союз "Народна Пам’ять" Ярослав Жилкін. - Завдяки співпраці з Державною міжвідомчою комісією у справах увічнення пам’яті жертв війни і політичних репресій удалося ексгумувати останки солдатів і перепоховати їх на належному рівні".

Червоноармійські ладанки

Як відомо, останки червоноармійців виявили пошуковці з організації "Пошук-Захід" (Ужгород) у жовтні цього року.

"До 1975 року вважалося, що кількість загиблих тут у 1944-му - 499 бійців. Однак насправді їх було більше тисячі, - зазначив учитель історії Ясінянської школи Бийкло Меркло. - Тому робота з дослідження наших територій  - колосальна й потрібна".

Перепоховання

Наприкінці вересня 1944 року солдати 17-го окремого гвардійського стрілецького корпусу Червоної армії (Четвертий Український фронт) брали штурмом угорські опорні пункти. Місцеві жителі допомагали визволителям, як могли: проводили горами в тил ворога, опікувалися хворими.

14 жовтня село Ясені було звільнено від окупантів. У боях за нього загинуло близько тисячі солдатів та офіцерів. 

Дивіться також: "Як на Закарпатті знайшли останки солдатів Карпатської України. ФОТО"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.