"БУДЕМО ЗАРАЖАТИ СУСПІЛЬСТВО ЦІННОСТЯМИ БАНДЕРИ" - ФАРІОН

Європейські країни втілили в життя націоналізм іще на початку XIX сторіччя. На думку члена політради партії "Свобода" Ірини Фаріон, печально, що Україна починає втілювати цю ідеологію в ІІІ-му тисячолітті.

Про це Фаріон заявила в інтерв'ю "ГалІнфо".

"Печально, що є голоси і є голоси, які називають націоналізм ідеологією минулого", - додала нардеп майбутньої ВР.

За словами політика, вона планує організовувати публічні лекції "націєцентричних" молодих істориків.

"У нас народилася ціла плеяда нових молодих, самодостатніх, глибоких істориків, які не пропонують ліберальну модель вивчення української історії, а націєцентричну модель, де нація вийшла на кін історії і змагається за свою унікальність, - сказала Фаріон. - Я, власне, хочу, щоб такі історики поспілкувалися з львів’янами".

Також кандидат філологічних наук повідомила, що завершила писати докторську дисертацію. Її тема стосується ранньомодерного періоду історії України - "Суспільний статус мови у ХІV – ХVІІ ст."

Фаріон пообіцяла "заражати" українське суспільство цінностями Степана Бандери.

"Націоналізм – це жодною мірою не є тоталітарною ідеологією, як це сьогодні люблять повторювати окремі особи, - зазначила політик. - Степан Бандера виступав за те, щоб у суспільстві межи собою змагалися різні ідеологічні цінності, але щоб усі ці цінності крутилися навколо вістря незалежної, української національної держави. Тому, коли націоналізм трактують як нацизм, фашизм, то розумієш, що таке роблять боягузи, несамовито налякані силою духу наших прихильників, або просто печерні дурні".

Як відомо, Фаріон стала депутатом Верховної Ради від мажоритарного округу у Львові. Загалом партія "ВО "Свобода" провела у ВР 37 народних депутатів.

Більше про Бандеру та його ідеологію читайте на ІП за темою "Бандера"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.