Спецпроект

"А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА" видала спогади про Голодомор російською мовою

Напередодні відзначення Дня пам’яті жертв Голодомору в Києві відбудеться презентація книги радянського функціонера Дмитра Гойченка "Червоний апокаліпсис: крізь розкуркулення і Голодомор".

Видання містить унікальні свідчення про страшні часи радянської колективізації та Голодомору в Україні, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

Свої спогади Дмитро Гойченко (1903-1993) написав наприкінці 1940-х — на початку 1950-х років за гарячими слідами пережитого, з використанням записів, дивом винесених із тюрми.

Сам автор належав до партійно-радянської номенклатури, тому володів різнобічною інформацією про становище в суспільстві.

"Поступово прозріваючи, Гойченко напружено вдивлявся і аналізував усе побачене й пережите. Це зробило його мемуари справжньою енциклопедією трагічного українського буття епохи Голодомору", — йдеться у передмові видання.

 Обкладинка українського видання Гойченка (2012)

Рукописи Дмитра Гойченка були випадково виявлені 1994 року в емігрантському архіві Сан-Франциско (США). У них збереглися детальні описи людиноненависницького комуністичного режиму.

У презентації візьмуть участь: громадський діяч, дисидент Євген Сверстюк; журналіст Петро Марусенко; поет і видавець Іван Малкович; співкординатор Громадського комітету вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні Іван Васюник.

Модератор — історик, член Громадського комітету Володимир В’ятрович.

Час і місце заходу: 23 листопада, 14:00, Спілка письменників України (Київ, вул. Банкова, 2).

Книга вийшла у видавництві "А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА".

"Це єдина книжка, яку наше видавництво свідомо публікує в Україні російською мовою (з тексту видно, що ламалася не тільки душа, а й мова), - йдеться в передмові. - Щоб прочитали й ті, хто ще й донині зманює Україну в "комуністичний рай"...".

Дизайн обкладинки здійснено за мотивом відомого постера Музею комунізму в Празі.

Обкладинка російського видання (2006). Фото: kak.ru

Уривки з мемуарів Дмитра Гойченка (російське видання 2006 року) читайте тут.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.