Спецпроект

Голодомором хотіли знищити національну ідентичність - прем'єр Канади

Прем'єр-міністр Канади Стівен Гарпер у зверненні з нагоди 79-их роковин Голодомору закликав всіх канадців вшанувати пам'ять мільйонів битих варварським комуністичним режимом Сталіна.

Про це йдеться у зверненні, оприлюдненому на офіційному сайті прем'єр-міністра Канади.

“Цієї суботи я запрошую всіх канадців вшанувати пам'ять мільйонів чоловіків, жінок і дітей – в основному, йдеться про українців, але також про казахів та росіян, – які загинули під час Голодомору-геноциду 1932-1933 років, вчиненого варварським комуністичним режимом Йосипа Сталіна”. – говорить очільник Канадського уряду.

Гарпер пояснює: “Відправляючи політичних лідерів, духовенство та науковців у концтабори, безжально позбавляючи невинних сімей продуктів рослинництва і тваринництва, необхідних для виживання, “совіти” прагнули знищити українську національну свідомість.”

“Але дух українського народу нездоланний. Його сини й дочки вистояли під час цих та інших темних часів для того, щоб стати на ноги і зрештою скинути радянські кайдани, борючись за цінності, які ми шануємо сьогодні: свободу, демократію, права людини і верховенство закону”, – йдеться у звернені.

За словами Гарпера, Канада пишається тим, що має понад мільйон громадян українського походження.

“Багато з них втратили своїх близьких під час цього жорстокого акту злоби, Голодомору, – підкреслив прем'єр. – Наш уряд визнає ці втрати. У 2008 році Канада стала першою країною, яка визнала цю ганебну сторінку в історії людства як акт геноциду, а крім того, була першою західною країною, котра визнала незалежність України.

Два роки тому я мав за честь висловити пошану до жертв Голодомору у меморіалі й музеї у Києві.”

Голова уряду закликав громадян Канади приєднатися до українських канадців під час заходів у пам'ять про жертв Голодомору по всій країні, пом'янути тих, хто загинув під час цієї сумної сторінки історії.

Дивіться також:

2011: історична пам'ять канадських українців у рекламі авто. ВІДЕО

Українці в Канаді - від нашої пшениці до Уейна Ґрецького

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.