Спецпроект

"ІСТОРИЧНА ПРАВДА" ВІДКРИЛА РОЗДІЛ ПРО ГОЛОДОМОР

На "Історичній Правді" з'явився спецпроект, присвячений голоду в Українській РСР та інших частинах Радянського Союзу в 1932-33 роках.

На сторінці нового розділу планується розміщення спогадів очевидців, статей науковців і публіцистів, документів, фотографій, матеріалів закордонної преси, книг українських і іноземних авторів, статистичну інформацію тощо.

Інтернет-адреса спецпроекту - istpravda.com.ua/themes/holodomor

Сторінка з'явилася завдяки небайдужим громадянам, які відгукнулися на заклик редакції ІП про допомогу у створенні спецпроекту.

Загалом за 8 місяців на рахунок спецпроекту надійшло близько 13 тисяч гривень. Повний перелік жертводавців, за їхнього бажання, буде оприлюднений на сайті.

Пожертви витрачаються на програмування, дизайн і роботу зі сканування, набору, редагування матеріалів тощо.

Гроші можна перерахувати на картку у "Приватбанку" - № 4149608780035642. Велике прохання дублювати повідомлення про суму переказу та прізвище жертводавця (і можливість оприлюднення прізвища) окремим листом на редакційну пошту ІП.

Наша редакційна пошта - istpravda@gmail.com

Загальна редакція спеціальної сторінки – редактори сайту "Історична правда" Вахтанг Кіпіані та Павло Солодько, а також гостьовий редактор ІП Олександр Зінченко.

Як відомо, раніше на "Історичній Правді" з'явилися спецпроекти "Голокост", "Музеї" і "Катинь".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.