В'ятрович презентує нові сюжети про таємниці КГБ

Історик Володимир В’ятрович, який займався розсекреченням архівів радянських спецслужб, презентує нову книгу "Історія з грифом "Секретно". Нові сюжети".

 

Автор розповідає про минуле України на основі раніше таємних документів КГБ, повідомляє прес-служба ЦДВР.

Як зароджувався один із найвідоміших українських політичних проектів ХХ століття — ОУН? Що приховували тихі будні "застою"? Як разом із "тюрмою народів" розвалювалася найстрашніша спецслужба світу? — про це та багато іншого можна прочитати у книзі В’ятровича.

У книзі — сховані за грифами життєві історії, зокрема Головного командира УПА Василя Кука, дружини Романа Шухевича Наталії, отамана "Поліської січі" Тараса Боровця — "Бульби".

Непересічні перипетії життя простих людей і лідерів підпілля, виклики, які стояли перед солдатами і генералами, фантастичні сюжети обвинувачень, створені звичайними слідчими проти найбільших письменників епохи — історик оприлюднює раніше недоступні справи, заведені "органами".

Обкладинка

Перша книга "Історія з грифом "Секретно" потрапила в ТОП-10 книгарні "Є" та відзначена премією імені Василя Стуса.

Час і місце: четвер, 29 листопада, 18:30. Київ, книгарня "Є", вул. Лисенка, 3.

Участь у презентації візьмуть:  філософ, колишній дисидент Євген Сверстюк; син Головного командира УПА Юрій Кук; редактор рубрики "Погляди" ТСН.ua Орест Сохар.

Модератор: головний редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані.

Володимир В’ятрович — кандидат історичних наук, дослідник історії українського визвольного руху. У 2008—2010 роках на посаді директора Галузевого державного архіву Служби безпеки України провів розсекречення раніше таємних архівів КГБ та організував відкритий доступ до них.

Очолює вчену раду Центру досліджень визвольного руху — неурядової дослідницької установи, яка вивчає різні аспекти визвольної боротьби у XX столітті. У 2010-2011 роках працював в Українському науковому інституті Гарвардського університету.

 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.