Заходи до 75-річчя Василя Стуса. РОЗКЛАД

6 січня поету і політв'язню радянських часів Василеві Стусу виповнилося б 75 років.

З цієї нагоди в Україні відбудеться ряд заходів, повідомив ІП історик дисидентського руху Василь Овсієнко.

Телеканал "Культура” покаже фільм Станіслава Чернілевського про Василя Стуса "Просвітлої дороги свічка чорна" - у трьох частинах. 3, 4 і 5 січня – о 18 годині, повторення – наступного дня (4, 5, 6 січня) о 13 годині.

Також "Культура" 6 січня об 11:45 планує показати телевиставу "Іду за край" Київського академічного театру російської драми імені Лесі Українки.

10 січня о 15 годині відкриється виставка пам'яті Стуса в Музеї шістдесятництва, що на вул. Олеся Гончара, 33 (Народний Рух України).

11 січня о 15 годині в Музеї історії книгодрукування, що на території Києво-Печерської Лаври, відкриється виставка книжок Василя Стуса і про нього.

14 січня в Київському будинку вчителя о 18 годині – Свято Різдвяних Василів, зі врученням премії імені Василя Стуса.

Дивіться також лекцію Василя Овсієнка про Стуса на телеканалі ТВі.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.